Заступник голови Рівненської обласної ради свободівець Олексій Бучинський розповів нашій журналістці “Свободи” Олені Борзик про те, як Рівненщина пережила критичну зиму, про свої очікування від цієї воєнної весни та роботу в раді.

– Минула важка зима. Росіяни сподівалися, що українці замерзатимуть в своїх оселях, але не так сталося… Розкажіть, які виклики були у вашому місті за цей період? З чим найважче було дати собі раду?
– Це справді була непроста зима, але, напевно, Господь нам допомагає, залишаючись у цей важкий час із нами, з Україною. Сильних морозів не було ані на Рівненщині, ані в Україні загалом. Тому навіть попри відключення світла, попри всі проблеми з енергетикою, наша міць та воля не дозволили росіянам здійснити задумане – зиму українці пережили.

Було кілька ракетних атак на Рівненщину, на нашу енергетичну інфраструктуру: великі пошкодження, великі проблеми. Звісно, були введені графіки відключень по всій області. Практично не було такого дня, коли зовсім не відключали електропостачання, але все ж варто подякувати нашим енергетикам. Це реально герої, які працювали 24 години на добу та робили все для того, щоб якнайшвидше відновити пошкоджені мережі.

Ми провели велику кількість нарад за участю як військової адміністрації, так і обласної ради. Хочу зазначити, що як керівництво обласної ради ми працювали над тим, щоб наші заклади, перш за все інтернати та лікарні, всі комунальні заклади соціальної, медичної та освітньої сфери, які є у підпорядкуванні обласної ради, були забезпечені генераторами. Для того відповідно здійснювались видатки по обласних програмах за кошти обласного бюджету.

Також ми співпрацювали з міжнародними організаціями, фондами, і забезпечили потужним генератором навіть наш Рівненський обласний музично-драматичний театр.

Звісно, спершу генератори поїхали дітям в інтернати, хворим в лікарні: обласну лікарню, обласну дитячу лікарню. Потім стареньким в будинок догляду за особами похилого віку, мешканцям психоневрологічних інтернатів.

Далі забезпечили навіть об’єкти культурної та спортивної сфери, як от наша обласна дитячо-юнацька спортивна школа, обласний музично-драматичний театр. Вони мають потужні генератори і в разі відключення електропостачання – аварійного або планового – можуть і далі здійснювати свою профільну діяльність.

Тож можна однозначно сказати, що ми справилися з тими викликами, які поставили перед нами зима та війна. Вся громада Рівненщини, кожний житель області долучилися до цієї справи. Від того зміцнюється віра у непохитну силу українців.

Правду кажучи, коли ідеш вулицями Рівного, і бачиш, що кожне кафе, кожна книгарня, кожна квіткарня, кожний маленький магазинчик працюють – це зігріває та дає натхнення. Бо хоч як ворог не старався відібрати в нас світло – а воно до нас поверталося, адже генератор став серцем Українця.

– Нещодавно у вас був день народження. Які бажання загадували, окрім перемоги?
– Цей день народження – це дійсно був певний підсумок за останній рік, тому що минулий день народження, 4 березня 2022 року, – припав на розпал російської агресії. Тоді була непроста ситуація – російські війська стояли фактично під Києвом.

Тому цього року одне було бажання у всіх, хто телефонував, у всіх, хто вітав. Всі говорили, що якщо справдиться це єдине бажання, то всі інші будуть. Це, звісно, побажання нашої перемоги.

А ще я подумав, що зараз сповнюються ті бажання, про які завжди мріяли націоналісти-свободівці. Це щоб українці усвідомили, що вони є нацією. Що наш шлях може бути тільки проукраїнський, що українська мова має відродитися і стати модною, популярною, що наші культура, традиції – це все те, що справді безцінне.

Ми відчуваємо, як змінюється ситуація. Особливо за цей воєнний рік. Коли українці відчули внутрішнє єднання. Всі ми зараз прагнемо перемоги, але перемоги на наших умовах.

Нова Україна відбудується, і у світі все буде по-іншому, коли добро переможе зло. Це буде велика перемога світлих сил. Вже не буде так, що, “давайте ще подумаємо”, “не все так однозначно”, “не все так, є питання”.

Зараз нема ніяких зайвих питань, всі карти відкриті, все на столі. Йде війна за наш цивілізаційний український вибір. І дуже важливо, щоб ми не просто перемогли – щоб подальше життя було за нашими правилами.

– У вас на сторінці ви опублікуєте дописи про волонтерську допомогу. Розкажіть про це.
– Дійсно, з самого початку повномасштабного вторгнення Рівненщина як була гуманітарним хабом, так ним і залишається. Ми буквально з перших годин повномасштабного вторгнення почали збирати волонтерську допомогу. Нагадаю, що у комунальному закладі обласної ради – в музично-драматичному театрі – був організований великий волонтерський штаб. Також наші свободівці Володимир та Юлія Ткачуки організували Дубенський регіональний волонтерський штаб, з якого відправляли допомогу на схід. А свободівець, депутат міської ради Володимир Валявка з побратимами почали активно купувати найнеобхідніше для «Карпатської Січі», для батальйону «Свобода», загалом для ЗСУ. І продовжують цей процес і далі.

Тут важливо не відступити, тому що з часом будь-яка діяльність певною мірою «притирається». Це природний для людини процес, тому важливо берегти наш настрій, запал, і продовжувати допомагати війську.

Мало того, кілька місяців тому ми відкрили новий волонтерський штаб, який знаходиться на базі нашого комунального підприємства – «Рівнекнига». Допомагаємо не тільки Збройним Силам, а й внутрішньо переселеним особам, які сьогодні проживають на Рівненщині, які, утікаючи від війни, залишились без речей, без одягу, без майна.

Залучаємо чимало міжнародної допомоги. Тож допомагаємо і місцевим мешканцям: даємо людям продукти, одяг, взуття, памперси, ліки тощо. До речі, заклад КП «Рівнекнига» РОР очолює свободівець Олександр Савчук. Він радо прийняв пропозицію розмістити штаб на вільних площах підприємства.

А ще ми зараз разом із керівництвом обласної ради вирішили на частину нашої зарплати купувати автомобілі на фронт. Таким чином придбали вже три. Першу відвезли на харківський фронт, іншу на південний напрямок, для нашого колеги, депутата обласної ради, який зараз воює. Ще одну машину готуємо під зенітну установку – потреби на фронті є постійно.

– Як депутат – над чим продовжуєте працювати в обласній раді?
– Найбільший виклик зараз – це соціальний захист, адже в області близько 60-ти тисяч внутрішньо переміщених осіб, які потребують підтримки.
Наприклад, багато психоневрологічних інтернатів перемістились на Рівненщину з тимчасово окупованих територій Донецької та Луганської областей. Жителі цих інтернатів – це люди, які довічно потребують догляду в зв’язку з психоневрологічними потребами, тому знаходимо площі, де їх можна було б розмістити. Зокрема, реконструювали один з корпусів КП «Обласної психіатричної лікарні с. Орлівка» – зробили ремонт будівлі та облаштували її усім необхідним.

У культурній сфері порушуємо питання національно-патріотичного виховання. Ми збільшуємо кількість патріотичних заходів, адже як казав Вінстон Черчіль: ” «А заради чого ми тоді воюємо? Навіщо нам перемога, коли не буде культури?»”.

Як заступник із гуманітарних питань відстоюю напрямок культури та спорту. Всі наші гуртки, всі секції – працюють. Нещодавно запросили до роботи в «Обласну спеціалізовану дитячо-юнацьку спортивну школу олімпійського резерву» колишнього чемпіона Євроліги, легенду Українського баскетболу – Сергія Ліщука. Він погодився.

Володимир Валявка продовжує утримувати футзальну команду, яка грає у Екстра-лізі чемпіонату. Розуміємо, що якщо ми зараз щось закриємо, то потім це буде важко відновити.

– Чи готова Рівненщина до того, щоб зустріти ворога, якщо він піде з Білорусі?
– Так, дійсно, це питання все ще актуальне. На Рівненщині про це багато говорять. І ми, усвідомлюючи небезпеки, спільно з військовою адміністрацією, а також з громадами, які знаходяться на півночі області, працюємо над тим, щоб побудувати не просто лінію оборони, а кілька ліній інженерних фортифікаційних споруд – протитанкових ровів та інших «сюрпризів», про які я зі зрозумілих причин не можу говорити.
Тому що озброєний означає захищений, обізнаний – значить озброєний. Якщо ти підготував оборону до нападу, то боятися не будеш.

Та й природа на нашому боці. Там на півночі – непрохідні ліси, болотиста місцевість і трясовина. І плюс навесну все залито водою.

…У нас 229 кілометрів кордону з Республікою Білорусь. Це не так мало насправді. Але ми настільки серйозно готуємося, що у ворога нехай і думки не виникає іти сюди. Це рік тому можна було колонами заїжджати через прикордонні пункти. Зараз ситуація не та.

– Коли ви особисто чекаєте Перемогу?
– Не володіючи всією ситуацією, важко відповісти на це запитання. На Рівненщині всі мріють про Перемогу – це зрозуміло. Якби до нашої сили, до могутності нашого війська додати потрібну кількість зброї, та аби її надали якнайшвидше, то й перемога була б не за горами.

А якби в нас було стільки зброї, скільки є у росіян, то ми вже точно виграли б війну.

До речі, багато рівненських свободівців брали участь у звільненні Харківщини. Хотів би подякувати всім нашим Збройним Силам, а рівненським свободівцям зокрема, тому що вони реально герої. Хтось зараз в територіальній обороні, хтось в окопі на передовій.

Там є і мої друзі. Я з ними усіма знайомий багато років. Пройшли Майдан. Ми за них всіх дуже переживаємо і допомагаємо, чим тільки можемо.

Перемога буде, але хотілося б, звісно, щоб менше втрат. Щоб в цьому році…

Прес-служба ВО "Свобода"

The post Олексій Бучинський: «Йде війна за наш цивілізаційний український вибір» appeared first on ВО "Свобода" Рівне.