Обшуки в MacPaw стали резонансною подією, до якої критично поставилася не лише IT-спільнота, а й представники влади. Дії правоохоронців навіть розкритикував міністр цифрової трансформації Михайло Федоров. Він же заявив, що «треба повернутися до питання „Маски-шоу стоп“ як важливого компоненту Дія City». У відповідь на запит DOU в Мінцифри повідомили, що вже працюють над змінами до Кримінального процесуального кодексу.

«Мета ініційованих Мінцифри змін у КПК — унеможливити неправомірне втручання силових структур у діяльність компаній, яке часто призводить до зупинки робочого процесу. Ми впроваджуємо універсальні зміни, але очевидно, що найбільшим бенефіціаром від цього будуть саме ІТ-компанії, інтереси яких ми захищаємо», — заявили у міністерстві.

Основні зміни, які пропонують запровадити:

• Пристрої ПК не можна вилучати. Дозволено лише копіювати саму інформацію. Виняток: якщо є ухвала слідчого судді про дозвіл на вилучення через загрозу знищення речей чи документів. Таким чином буде збережено баланс інтересів бізнесу та слідства, вважають у Мінцифри.
• У разі вилучення пристроїв ПК власник отримує право копіювати інформацію. Тобто у компанії залишається можливість працювати надалі на інших пристроях.
• Арешт майна дозволений лише на певний термін, який встановлює суддя. Строк розгляду питання про арешт слідчим суддею пропонують збільшити з 48 до 72 годин. Таким чином, вважають у Мінцифри, суддя зможе якісніше вивчити справу.
• Обшук у компаніях дозволено, лише якщо доведено, що інакше неможливо отримати інформацію, тобто скерувати запити до державних органів, проаналізувати реєстри. Ухвала про обшук має містити належну правову оцінку судді. Термін розгляду питання про обшук пропонують збільшити з одного до двох днів.
• Заборонено вилучати гроші, документи, речі під час обшуку, якщо про це прямо не вказано в ухвалі. Виняток: якщо перелічене є предметом, знаряддям чи засобом злочину.

«Ці зміни зберігають баланс інтересів бізнесу і держави. Їх запровадження, з одного боку, унеможливить зупинку робочого процесу в компаніях, з іншого — забезпечить об’єктивність та високу якість слідчого процесу», — кажуть у міністерстві.

Водночас там зауважили, що зміни в КПК — завжди складне питання, оскільки йдеться про вже згаданий баланс інтересів стейкхолдерів і держави. Будь-які зміни мають враховувати, що порушення можливі й держава повинна мати важелі впливу на порушників.

Наразі створена ініціативна група, яка об’єднує експертів державних інституцій та представників ІТ-спільноти. Вони працюють над концепцією та безпосередньо текстом законопроєкту. Після цього документ зареєструють і його розглядатиме профільний комітет парламенту. Втім жодних конкретних термінів DOU у Мінцифри не озвучили.

За інформацією DOU від джерела, ознайомленого із ситуацією, підготовка законопроєкту дещо «забуксувала» через нерозв’язану проблему щодо збереження вилучених копій даних — для цього треба розбудувати вартісну сервісну інфраструктуру з надійним захистом і законодавчо це врегулювати.

Водночас решта співрозмовників редакції в органах влади та юридичних колах не поділили думку про те, що питання зберігання даних є перепоною на шляху до ухвалення законопроєкту.