Не виключено, що спочатку це свято відзначали в честь весняного рівнодення. Святкування цієї події обов’язково супроводжували веселощі, жарти, кпини й перші розіграші. Ці традиції збережені донині. Хоча первісний зміст жартів – домогтися прихильности вищих сил – вже втрачений.

Також існує версія про те, що поява Дня сміху пов’язана з реформуванням календаря 16 століття, після якого новорічні свята починалися 25 березня і закінчувалися 1 квітня.

День сміху відзначають зараз у всьому світі, та не є ця днина вихідним.

В США його називають “святом серця, а не держави”. Професор Стенлі Теп із Інституту здоровя в Окгерсті (Каліфорнія), стверджував: “30 хвилин сміху на день дозволяють пацієнтові, котрий переніс інфаркт міокарду, уникнути повторного нападу в найнебезпечніший період – перші півроку після нападу.  Тож така людина може жити  повноцінним життям. Здоровим же людям зазначена кількість сміху продовжує життя на роки, іноді на десятиріччя”.

Німці ж здавна мають звичай посилати кого-небудь, найчастіше дитину, за тим, чого принести неможливо.

Цей жарт у них зветься in den Aprill schicken – “посилати кого-небудь у квітень” (обманювати), а той, кого обманюють, одержав назву Aprilnarr (квітневий дурень). У чехів і словаків теж існує вираз: Poslati koho z Aprilem. Цей же звичай відомий також у Польщі та Литві під назвою Prima aprilis . Є підстави вважати, що прийшов цей звичай до Европи від римлян разом з самою назвою місяця – “апріль” і що походить він від якогось поганського (язичницького) обряду.

Перше квітня в  нас, українців.

Як припускають науковці, на наші терени  це свято прийшло з Німеччини.  Ймовірно –  на початку XVIII ст. Його називали ще брехливим днем або Марією-брехухою –одним із народних прізвиськ Марії Єгипетської, святої VI століття, день вшанування якої за старим стилем збігається з першим квітня.

Тож щиро здоровимо усіх з Першим квітням! Жартуймо, сміймося, проте не пошити нас у дурні, зокрема владі, як так добре вміє це робити.