Восьмого  жовтня 1950 року замість документу 1902 року в Парижі було підписано Міжнародну конвенцію про охорону птахів. На відміну від попереднього документу, конвенція розглядала вже всі види птахів, а не лише  тих, що «корисні для сільського господарства».

За традицією перед початком весни в очікуванні пернатих розвішуються шпаківні, гоголятники та інші «помешкання» для птахів. Багато хто взимку створює «синичники» й підгодовує синичок, які не є перелітними.

Першого квітня – це день зустрічі пташок, які прилітають з теплих країв та день подяки за старанну працю орнітологам, адже саме вони знають про птахів усе.

Серед найдивніших птахів планети – новозеландський ківі, в якого повністю відсутні крила.

Температура тіла пернатих  на сім-вісім  градусів вище за температуру людини,  а серце пташине  б’ється близько 400 разів на хвилину. Це спокої, а під час лету  воно б’ється тисячу разів за хвилину.

Птахи під час лету здатні розвивати  швидкість понад 320 км на годину. Так літає сапсан під час полювання.

Деякі птахи ще й надто швидко  бігають. Скажімо здатен пересуватися зі швидкістю 60 кілометрі на годину.

Деякі птахи чудово плавають, а найрозумнішим серед крилатих  є всім нам знайомий і вельми поширений на багатьох континентах звичайний горобець. На 100 грамів маси його тіла припадає  4,37 грамів мозку. Порівняймо:  в коня – 0,1 грама мозку на кілограм маси, а у крокодила – не більше ніж 0,007 г / кг.

Нинішній день є  неофіційним святом орнітологів. Саме вони знайомі з особливостями  птахів, про те, як потрібна їм  наша турбота.

Так само ця днина  гарним  приводом, щоб привернути увагу громадськости до вивчення і збереження птахів, а також поширенню наукових знань про них. Хто краще знає птахів, ніж орнітолог? Деякі видання та громадськість виступили з ініціативою відзначати професійне свято орнітологів саме першого квітня.

Тож із святом, орнітологи та орнітофіли!

***

До нас прийшов лелека
З косою на плечі,
Води напився з глека
Та й сів на спориші.
І так сидів лелека,
І думав те, що знав:

Пропало десь далеко
Все, що косити мав,
Пропало десь далеко.
Не видно вдень-вночі…
І плакав наш лелека
З косою на плечі.

Прилетіли гуси, сіли у воротях

Прилетіли гуси, сіли у воротях,
Оті білі гуси в червоних чоботях,
В червоних чоботях, в хустинках рябеньких,
Заґелґали гуси, що я ще маленький…

Микола ВІНГРАНОВСЬКИЙ

Від редакції.

Наше  мережеве  видання надалі розповідає про те, що відбувається в реґіоні та світі, інформує про події, пов’язані з повномасштабним вторгненням російського нападника, знайомить з людськими долями, публікує вірші воєнної доби…

Якщо бажаєте й в подальшому  отримувати інформацію з “Майдану” ,  видання можна підтримати за цим посиланням.

Або ж замовити рекламу, оголошення тощо.

Будемо щиро вдячні.