Отже, цибуля ведмежа Allium ursinum L. (A. ucrainicum (Kleopow et Oxner) Bordz.,народні назви: черемша, левурда, леверда, часник дикий) – рослина, яка занесена до Червоної книги України ( видання 2009 року) в статусі неоцінені види ( про які відомо, що вони можуть належати до категорії тих, що зникають, вразливих чи рідкісних, але ще не віднесені до неї). тому її заборонено зривати та продавати. У Червону Книгу вона потрапила ще 1980 року. Ареал поширення рослини в нашій країні досить широкий.

Ареал поширення цибулі ведмежої в Україні

Ци­бу­ля вед­ме­жа рос­те на сві­жих, во­ло­гих і си­рих ро­дю­чих ґрун­тах у лис­тя­них і змі­ша­них лі­сах, де в трав’яно­му яру­сі вис­ту­пає се­зон­ним до­мі­нан­том, суб­до­мі­нан­том або асек­та­то­ром (ви­ди, які зав­жди при­сут­ні у фі­то­це­но­зі, але ні­ко­ли не бу­ва­ють до­мі­нан­тни­ми).

У пе­ре­важ­ній біль­шос­ті ти­пів лі­су сві­жої і во­ло­гої діб­ров і бу­чин вид є ви­со­ко кон­ку­рен­тос­про­мож­ним, що пов’яза­но із знач­ним при­ті­нен­ням су­між­них трав’яних рос­лин. В лісових насадженнях околиць Трускавця це­но­по­пу­ля­ції цибулі ведмежої можна від­нес­ти до нор­маль­но­го ти­пу, ос­кіль­ки в них пред­став­ле­ні прак­тич­но всі ві­ко­ві гру­пи осо­бин, чи­сель­ність під­три­мується зав­дя­ки на­сіннєво­му та ве­ге­та­тив­но­му роз­мно­жен­ню. Ін­декс від­нов­лен­ня у пе­ре­важ­ної біль­шос­ти ви­со­кий, що мо­же свід­чи­ти про пе­ре­ва­жан­ня на­сіннєво­го від­тво­рен­ня над ве­ге­та­тив­ним, попри інтенсивний збір населенням листя у весняний період.

Бі­оло­гіч­ний за­пас ци­бу­лі вед­ме­жої в наших умо­вах може сягати від 4979 до 1585кг×га^-1 за умо­ви сто­від­сот­ко­во­го про­єк­тив­но­го вкрит­тя та кіль­кос­ти осо­бин по­над 241 ос.·м^-2 в залежності від повноти деревостанів (і такі ділянки присутні). Наші багаторічні спостереження за чисельністю популяції даного виду жодним чином не вказують на ознаки її регресії.

Негативним фактором зменшення чисельности популяції цього виду вважаємо різку зміну екологічних умов (суцільне рубання лісу, знищення ґрунтового покриву).

З урахуванням того, що такі способи рубання тут не застосовують, загрози зменшення чисельности популяції не помічено.

Попри те, з урахуванням червонокнижного статусу рослини, на жаль, зривати та продавати її на ринках заборонено…

Альтернативою є вирощування її на присадибних ділянках чи прибудинкових територіях, що не вимагає значних зусиль. Достатньо посадити кілька цибулин з грудкою землі, які не потребують особливого догляду, і щовесни ви зможете ласувати цією пікантною зеленню а згодом милуватись білими квітами. Рослина добре росте і в міських мовах і досить агресивно розмножується та розростається по площі.

Тарас СКРОБАЧ, кандидат сільськогосподарських наук – для “Майдану”