Піти б у вільний вірш. Але трима Череп’я рим і розділових знаків. І тінь тії, котрої ще нема, Чи вже нема, як сміху гайдамаків. Безсилля слів. Та в пошуках ходів Щось шепче в кров із потаємних залоз. Можливо, все сказав я, що хотів – Лишилося зробити, що сказалось. (Павло Вольвач. Південний Схід. Львів: Кальварія. 2002) […]