Агрометеорологічні умови для відновлення весняної вегетації озимих зернових культур у березні були задовільними. На початку березня відновлення вегетації було відмічено лише у південному та частково у центральному регіонах. В інших регіонах, у середині березня, на окремих площах у рослин озимини почали з‘являтись білі вузлові корінці, що також свідчить про початкові ростові процеси. Відсутність високих температур повітря та поступове їх підвищення на початку весняної вегетації було сприятливим фактором початкового росту рослин озимини. Разом з тим, температурний режим протягом останніх декількох діб з мінусовими температурами повітря дещо призупинив весняну вегетацію, але сприяв процесам кущіння рослин та формуванню вторинної кореневої системи.

За даними ННЦ "Інститут землеробства НААН" рослини пшениці озимої, які були висіяні в оптимальні терміни (25 вересня), знаходяться у фазі "кущіння". Коефіцієнт кущіння 3,7-4,2, висота рослин 16-17 см, довжина конуса наростання рослин пшениці озимої - 0,72-0,85 мм. Маса 100 сирих рослин становить 240-280 г. Найпізніші посіви, (посіяні 25 жовтня та у період між 25 жовтня і 1 листопада) знаходяться у фазі "формування вузла кущіння". Візуальні обстеження посівів пшениці озимої науковцями Інституту кормів і сільського господарства Поділля НААН свідчать, що на сьогодні нерозкущені посіви пшениці озимої практично відсутні, що вселяє надію на добрий їх подальший розвиток. Особливо позитивні зміни в їх розвиток внесли останні опади.

Рослини тритикале озимого перебувають також у фазі "кущіння". Коефіцієнт кущіння 3,6-3,8, висота рослин 15-17 см, довжина конуса наростання рослин тритикале озимого - 0,90-0,95 мм. Маса 100 сирих рослин становить 190-210 г.

Рослини жита озимого перебувають наприкінці фазі "кущіння". Коефіцієнт кущіння 4,2-4,6, висота рослин 18-20 см, довжина конуса наростання - 1,9-2,2 мм. Маса 100 сирих рослин становить 260-280 г.

Рослини ячменю озимого перебувають наприкінці фази "кущіння". Коефіцієнт кущіння 4,4-4,8, висота рослин 15-16 см, довжина конуса наростання - 1,55-1,65 мм. Маса 100 сирих рослин становила 195-210 г.

За спостереженнями науковців Інституту сільського господарства Карпатського регіону НААН досить високі температури повітря спричинили стрімкий ріст рослин ячменю озимого ранніх строків сівби, які зараз знаходяться у фазі "вихід у трубку".

Рослини ріпаку озимого оптимальних строків сівби перебувають у фазі "розвиток листків розетки".

З настанням тепла, яке очікується найближчими днями, необхідно контролювати фітосанітарний стан. Оскільки після випадання опадів ймовірна поява хвороб листового апарату. Важливо також до початку фази "вихід у трубку", який в умовах цієї весни може наступити на 10-15 днів раніше від звичайного, завершити друге підживлення азотними добривами та обов‘язково провести його там, де цього не було зроблено. Наявну ґрунтову вологу, яка може швидко втрачатись, необхідно максимально використати для завершення сівби ранніх культур.

Погода останньої декади березня характеризувалася різкими денними і нічними перепадами температури повітря та значними опадами в окремі дні.

Середня температура повітря на більшій частині території країни була на 4,0-10,5 0С вищою за норму і знаходилася у межах від 1 0С морозу до 10 0С тепла. Максимальна температура повітря у найтепліші дні у східних та центральних областях підвищувалася до 15 0С, на півночі та півдні - до 18 0С, у західних - до 20 0С тепла. Мінімальна температура повітря знижувалася на півночі до 4 0С морозу, на півдні - до 0 0С.

За даними НДУ НААН опади у вигляді мокрого снігу та дощу різної інтенсивності і кількості спостерігалися майже на всій території країни. Так, у Житомирській області їх випало 45 мм, у Львівській - 28,4 мм, у Київській - 12,5 мм.

За агрометеорологічними розрахунками, беручи до уваги фактичні запаси вологи у ґрунті восени, цьогорічну погоду (чергування відлиг та похолодань), кількість опадів за холодний період та на початку весни, зволоження метрового шару ґрунту під озимими на сьогодні на більшості площ сформувалося на достатньому та оптимальному рівнях (121-160 мм продуктивної вологи і більше), у деяких регіонах на полях місцями навіть спостерігається перезволоження грунту. Низькі для весняних (82-120 мм) запаси продуктивної вологи можуть сформуватися лише на багатьох площах Одеської та на окремих площах Херсонської областей, де станом на кінець другої декади березня вони становили 60-105 мм, місцями - 20-41 мм продуктивної вологи.