Надя і Дмитро познайомились на грунті спільної любові до спорту. Обоє приїхали до Києва з невеликих міст. Надя працювала фітнес-тренером, Дмитро був лікарем-інтерном. Вони зійшлися і стали разом знімати квартиру.

Надія була охайною до параної. До того, як почати жити з Дмитром, вона винаймала житло разом із подругою, але вони розсварилися і подрузі довелося з’їхати – через те, що не могла чи не хотіла відповідати Надіїним уявленням про чистоту і порядок у спільному помешканні.
– Як же ви тепер, Надю? – спитала її власниця квартири. – Будете шукати нову компаньйонку?
– Та ні, краще буду сама платити за двох, зате вдома у мене буде завжди чисто.

За деякий час у квартирі з’явився Дмитро. Надя оточила його турботою, готувала йому їсти й прасувала його сорочки з усім властивим їй завзяттям.
Дмитро був дуже активний і підприємливий, всюди шукав підробітку і прагнув зробити кар’єру. Влаштувався на другу роботу в оптику – підбирати окуляри відвідувачам. Офтальмологом він не був, але ж медичну освіту мав, тож опанував апарат для перевірки зору і, вочевидь, почав відчувати себе крутим окулістом. Коли за платою прийшла хазяйка квартири, літня пані в окулярах, він, надувши щоки і вирячивши задля переконливості очі, сказав, що бачить у неї серйозну офтальмологічну проблему, тому їй треба негайно прийти до нього на огляд і замовити нові окуляри. Хазяйка, що на офтальмологічних питаннях собаку з’їла, лише подумки посміялася з нього.

Згодом Дмитро організував собі поїздку на стажування до Москви. Надя чекала його півроку – а потім дізналася, що він там одружився із завідувачкою відділенням лікарні, набагато старшою від нього, і переїхав до її квартири…

Відтоді минуло більше десяти років. Як склалася доля Дмитра, зі зрозумілих причин невідомо. Надя так і живе в тій самій орендованій квартирі і продовжує працювати фітнес-тренером. За цей час вона змінила кількох співмешканців, але заміж так і не вийшла… Вартість квартир за ці роки сильно зросла, але хазяйка жаліє Надію і не піднімає їй орендну плату.
#історії_з_життя