Пам'ятаєте анекдот?

"- Больной перед смертью потел?
- Потел.
- Очень хорошо".

Вірю в Перемогу України у війні. Але на економічному фронті маємо доволі скромні результати.

Зараз економіка, як і армія, тримається на двох стовпах: зовнішній допомозі та власних внесках людей. Якщо прибрати донорів та гастарбайтерів (у випадку з армією волонтерів) - справи будуть вкрай кепські, бо економіка України не витримає.

Виклики ті самі:

• Та сама модель економіки: корупційно-олігархічна. Останнім часом маємо державну владу як квазі-олігарха.
• Нікому "не потрібне" населення.
• Влада живе окремо від країни, успіхами є накопичення резервів та програма з МВФ. Так, ніби це щось вирішує для майбутнього більшості українців.

Так вже було у 1990-х. Тоді випливли завдяки корупції, олігархам та "тіньовій економіці", радше ніж дякуючи розумній стратегії.

Зараз усе набагато гірше, ніж у 1990-х. Бо демографія жахлива, промислового спадку від СРСР вже немає, а пропонована аграрно-айтішна модель не потребує багато населення.

Усе це можна виправити. Сингапур чи повоєнна Німеччина піднімалися з ще більших злиднів. Але для цього треба дієва програма, яка б запропонувала майбутнє для мільйонів українців.

Поки що такої не бачу.

Може, зараз не на часі. Але цілком може статися прикра несподіванка. З закінченням війни скінчаться і безмежні донорські бюджети, а далі виживайте як знаєте. Ось тоді вже точно буде не до планів розбудови.

Сорі за песимізм щодо економіки. Вірю в силу українців, у ЗСУ та нашу Перемогу!