На Донецькому напрямку тривають запеклі бої. Аналітики американського Інституту вивчення війни (ISW) повідомляють, що російська ПВК «Вагнер» намагається закріпитися в центрі Бахмуту. Але ЗСУ відкинули російські війська на північному сході від Авдіївки. Водночас в Україну надходить все більше західної техніки, яка допоможе українським захисникам відбивати атаки російських сил. Про ситуацію на позиціях Донецької територіальної оборони, побут, настрої та плани після перемоги Радіо Донбас. Реалії поспілкувалися з офіцером 109-ї бригади Донецької ТрО Артемом Заярним. Підписуйтесь на Телеграм-канал Донбас.Реалії – ексклюзивні фото, відео та лише важливі новини!   – Яка зараз ситуація на позиціях, де ви перебуваєте? – Наша бригада у складі кількох батальйонів утримує передні рубежі. Я не можу вказати, де саме наші позиції, але це район між Бахмутом та Авдіївкою. Хлопці стоять в окопах, хлопці працюють і утримують позиції. Останні декілька днів, можливо, навіть, тиждень дещо зменшилась інтенсивність вогню противника. Наскільки може казати наша розвідка, це пов'язано з тим, що ворогу привезли неякісні снаряди – якісь проблеми у них із порохом. Але це саме на нашій ділянці. – Як змінилася тактика противника останнім часом? – Напевно, я можу сказати, що зменшилась інтенсивність наступу. Можливо, це пов'язано з тим, що ворог виснажується, його ресурси виснажуються як людські, так і запаси його снарядів, боєкомплекту.   – Чи змінилися настрої бійців з початку повномасштабного вторгнення? – На початку війни було дуже багато добровольців, всі прийшли воювати прямо тут і зараз, здобути перемогу за один-два тижні. Зараз військовослужбовці з більш холодною головою. Люди вже навчені. Люди вже можуть робити якісь прогнози чи об'єктивно оцінювати ситуацію, яка зараз складається. І тому зараз все більш прагматично. – Останнім часом в Україну почала надходити значна кількість техніки від західних партнерів, чи доходить вона до ваших позицій? – Надходить техніка, але всі в якомусь очікуванні. Ми очікуємо великої кількості зброї, ми очікуємо, що зможемо зробити більш модерновою нашу армію, робити якісь активні пересування в тилу ворога, виборюючи наші землі. Щось є, але ми все ж таки перебуваємо в стані очікування. – Який наразі побут та рутина у військових вашої бригади? Що дозволяє зараз військовим триматися й продовжувати воювати? – Людина собі уявляє, коли перебуває на «гражданці», що кожен військовий сидить в окопі. Насправді армія – це дуже велика машина, дуже великий механізм, в якому військовослужбовці займаються дуже різними речами. Не можна казати, що усі зараз сидять в окопах. Є ті, хто сидять в окопах, є ті, хто сидять в штабах, є ті, хто займаються логістикою – тобто, сама війна забирає лише певний час, досить невеликий насправді. Весь інший час – це рутина. Люди займаються своїм побутом. Якщо людина сидить в окопі, вона його облаштовує, щоб він був більш безпечним. Якщо людина десь подалі, вона готує дрова. Вона читає книжки. Вона, можливо, просто сумує. Звичайно, що коли якась активна фаза війни йде, люди з більшим завзяттям ставляться до цієї справи через те, що вони зайняті саме війною. Коли фаза не активна, звісно, у людей більше вільного часу. Віра у перемогу є, звичайно. Але це, напевно, наш обов'язок перед самими собою захищати і звільняти свою землю. Я сам родом із Донецька. Останні вісім років жив у Києві, але коли поїхав воювати – взяв ключі від своєї донецької квартири, тому що вірю, що ми скоро зможемо зайти в Донецьк і я зможу відвідати свою домівку. Я думаю, що дуже багато людей саме цими речами живуть, вірять в них і чекають. – Чи обговорюєте ви між собою, що будете робити після перемоги? – Дуже часто питають цивільні люди: «Коли закінчиться війна?». Це, напевно, питання, на яке немає відповіді, ніхто її не знає. Що ми будемо робити [після перемоги]? У кожного своє. Більшість людей просто хочуть повернутися до своїх родин, обійняти їх і йти далі – повертатися до цивільного життя. Звичайно, я хочу потрапити до Донецька, до своєї домівки. Можливо, я не дуже зараз хотів би бачите своє колишнє коло спілкування, тих, хто пристав на проросійську сторону. Але я дуже хотів би пройтися тими вулицями, подивитися, як зараз живе місто, сходити до свого університету, своєї школи – подивитися, як все вистояло під час війни. ОСТАННІЙ ВИПУСК РАДІО ДОНБАС.РЕАЛІЇ: Ми працюємо по обидва боки лінії розмежування. Пишіть нам на пошту [email protected], у фейсбук, телеграм або вайбер за номером +380951519505. Якщо ви пишете з окупованих територій, ваше ім'я не буде розкрите.