6 квітня
«Перемога, Крим і Донбас – наші» - такий запис під номером один значився у Тарасовому нотатнику-мрійнику з-поміж десятка інших мрій. «Видати збірку» - було наступне з бажань Тараса Матвіїва. Цю ідею захисник відкладав на потім, вже після перемоги.
Мрію сина здійснили батьки. На жаль, посмертно...
Тарас Матвіїв був єдиним сином у батьків. Він полишив успішну журналістську кар’єру, громадську, депутатську діяльність, волонтерство і пішов воювати. Чому? Бо не міг по-іншому. Бо так був вихований. Бо не міг зрадити своїм принципам та ідеалам.