Горює Україна. Щодня війна обриває життя її синів і доньок, які одними з перших взяли до рук зброю і стали на захист Батьківщини. Цей тиждень знову видався сумним для Кам’янеччини.

ВІЙНА ЗРОБИЛА З НИХ САПЕРІВ

Біль і спрага до помсти оселилися в серцях військово­службовців інженерної Кам’янець-Подільської бригади. Днями вони попрощалися з двома саперами, котрих мобілізували до нашої військової частини рік тому. 1 квітня під час виконання бо­йового завдання на Луганщині загину­ли справжні Герої – старший солдат Михайло ЄЛІПЕНКО та солдат Олександр КУЛІШ. Хлопці потрапили під мінометний обстріл. На жаль, травми виявилися смертельними.

– Важко говорити про побратимів у минулому часі, – каже заступник командира з морально-психологічного забезпечення військової частини А2300 майор Денис СЛЕСАРЧУК. – Це були справжні патріоти, які не побоялися і одними з перших добровільно долучилися до ЗСУ. Хотіли бути саперами, навчилися і після здобуття спеціальності одразу ж вирушили на фронт. Виконували завдання на Луганщині та Донеччині, завжди рвалися в бій і ніколи не ховалися за плечима побратимів. Боляче, коли Україна втрачає таких мотивованих бійців, побратими – справжніх друзів, а сім’ї – найрідніших. Висловлюємо співчуття родинам загиблих. Ми обіцяємо помститися за кожного сторицею! Їхня смерть недаремна, вони наближали нашу перемогу і звільнення України від московського нацизму!

Михайло Єліпенко народився 19 грудня 1993 р. З родиною – дружиною і сином – проживав на Житомирщині, де його й поховали. Олександр КУЛІШ не дожив до свого дня народження декілька днів – народився 8 квітня 1994 р. Хлопець так і не встиг створити власну сім’ю. У Героя залишилася мати. Поховали захисника на Дніпропетровщині, звідки він родом.

ЯК РІДНИМ СТРИМАТИ БІЛЬ?

28 березня чорна звістка надійшла до Дунаєвецької громади. Поблизу населеного пункту Червонопопівка, що на Луганщині, загинув старший бойовий медик аеромобільного батальйону молодший сержант Юрій КРІЛЬ, 1983 р.н. Як повідомила голова Дунаєвецької міської ради Веліна Заяць, родом Юрій Олександрович із с.Зеленче. Навчався в місцевій школі та закінчив фізико-математичний факультет К-ПНУ. Проходив строкову службу в Києві. Разом із дружиною і донечкою проживали в Кам’янці-Подільському. Влітку чоловіка мобілізували. Стажувався він у Велико­британії, згідно з навчальною програмою для українських військових, як воїн штурмового підрозділу, а згодом – у Польщі як парамедик. У Героя залишилися донечка, дружина, батько та сестра.

31 березня в Супрунківцях попро­щалися з кам’янчанином, командиром стрілецького відділення нашої части­-ни ТРО старшим сержантом Олександ­ром НАДЄЖДІНИМ. Відомо, що чоловік помер у результаті хвороби. З честю ніс службу в ТРО.

The post ЧЕСТЬ І ВІЧНА СЛАВА ГЕРОЯМ… appeared first on Газета "Подолянин".