У 2014 році спочатку росія нахабно анексувала Крим,  а згодом почала стягувати війська до східного кордону з Україною під виглядом навчань.    На Луганщині та Донеччині сепаратисти проводили мітинги під російськими "триколорами" та намагалися захопити урядові будівлі у Донецьку, Луганську та Харкові. Ситуація була схожою і в Миколаєві. В нашому місті сепаратисти з прапорами росії намагались захопити будівлю ОДА. Проте їх чекало велике розчарування, адже миколаївці не дали купці любителів руського міру захопити владу та затриматись в Миколаєві.  Що було дев’ять років тому, 7 квітня 2014 року, редакція 0512.ua  дізналась в очевидця подій. О 17.00 7 квітня прихильники путіна кинули клич про те, що буде штурм Миколаївської облдержадміністрації. До 5-ї вечора почали підтягуватися до пам'ятника Ольшанцям. Лідер антимайдану Юрій Барабашов,  намагався навчити "сепарів" і пояснював, що такої маленької кількості людей не вистачить для штурму ОДА.   “Мама, штурмують ОГА” Сьомого квітня розпочався день, як і всі дні, що були до цього:  дорослих робота, дитина у школі. Але новини були тривожні. Донецьк, Луганськ, Харків — ми читали новини і бачили, що відбувається щось страшне. Захоплювали будівлі облдержадміністрацій, зривали українські флаги, вивішували російські. Якийсь сюр. Я не могла повірити, що все це відбувається в нашій країні. Але про Миколаїв я і подумати не могла, що в нас може щось подібне статися. Вже як місяць сепаратисти розгорнули палатки біля пам'ятника Ольшанцям, «охороняли» його. Бо хтось сказав , що бендери загасять вогонь вічний. Це було так смішно, що я взагалі не приділяла цьому значення. Але вже надвечір мені телефонує моя дочка, яка була в місті у репетитора і каже:  — Мама, штурмують ОГА.  — Доця, що ти кажеш. То не в нас, то в Донецьку.  — Блін, мамо, який донецьк! В нашому місті, я зараз тут!  Я ще не вірила. Зателефонувала друзям, всі кажуть нічого не чули, але зараз перевіримо. Щоб ви розуміли ,Корабельний район – це дуже далеко до центру міста, і це понеділок, робочий день… Телефоную одному, другому, третьому. Потім вже мені всі телефонують, так це правда, ми їдемо! Я кричу я з вами, без мене ви б взагалі не про шо не дізналися. Коротше, як ми їхали – семеро в жигулях, це ще та історія!  “Перед носом ОГА місяць майоріли російськи флаги” Приїхали на площу. Багато наших зібралося. Ну і тих тварей повно. Хочу сказати, що перед носом ОГА місяць майоріли російськи флаги, це звичайно треш! Як це так! Вони нічого не могли зробити. А ми змогли. У нашій колоні ми стояли попереду з флагам, цей флаг і досі у нас. Штурм почався після 12–тої. Всі знають, що відбулося потім, ми розгромили їхні палатки. Там і їжі запаси були, і зброя, і листівки. “Це була наша помилка”. Ми перемогли! І заспокоїлися.  Прихильників раші менше не стало, вони чекали і дочекалися Великої війни. Ми всі бачимо і чуємо про судові процеси про зраду Вітчизні; посадовці, які повинні були захищати інтереси держави, працювали і працюють на ворога. Багато пересічних громадян і досі жалкують , що наше місто встояло. І це не дивлячись на те, що місту гатили і вдень, і вночі, але ми Переможемо. Джерело: 0512.com.ua