спосіб життя

за Брок Стейнберг

7 квітня 2023 | 9:45 ранку

У Всесвіті пронизує чорна діра, яка «втікає», і NASA називає її «невидимим монстром».

«На волі є невидимий монстр, який перетинає міжгалактичний простір так швидко, що якби він був у нашій Сонячній системі, він міг би дістатися від Землі до Місяця за 14 хвилин», Про це йдеться в заяві NASA.

Надмасивна чорна діра створила зірковий слід, якого ніколи раніше не було, залишивши за собою 200 000 світлових років новонароджених зірок, що вдвічі перевищують діаметр Чумацького Шляху.

Замість того, щоб пожирати зірки перед собою, він мчить крізь газ перед собою, щоб створити нову зіркову формацію у вузькій смузі.

«Смуги чорної діри такі швидкі, що часу на перекус не потрібно», — пожартували в NASA.

Шлях повинен був створити багато нових зірок, оскільки він приблизно вдвічі менш яскравий, ніж головна галактика.

«Невидимий звір» знаходиться на кінці полюса своєї материнської галактики з «помітно яскравим вузлом» іонізованого кисню на зовнішньому кінці.

Ми думаємо, що ми спостерігаємо слід за чорною дірою, коли газ охолоджується і здатний утворювати зірки. Отже, ми спостерігаємо за формуванням зірок, які слідують за чорною дірою», – сказав Пітер ван Доккум Єльський університет Він сказав. “Те, що ми бачимо, – це наслідки. Ми спостерігаємо за чорною дірою, як за кораблем”, – сказав він.

«Невидимий звір» знаходиться на кінці полюса своєї материнської галактики з «помітно яскравим вузлом» іонізованого кисню на зовнішньому кінці.Центр космічних польотів імені Годдарда НАСА / Джеремі Шнітман

Вчені вважають, що газ струсить і нагріває рух чорної діри або що акреційний диск навколо чорної діри викликає випромінювання.

“Газ перед ним отримує шок від цього надзвукового удару та високої швидкості чорної діри, що рухається крізь газ. Точно невідомо, як це працює”, – сказав Ван Доккум.

За словами НАСА, його ніколи раніше не бачили, і космічний телескоп Хаббла зафіксував це рідкісне зображення «випадково».

Ван Доккум насправді шукав кульові скупчення в сусідній карликовій галактиці, коли він виявив чорну діру. Він описав Star Trail як «абсолютно дивовижний, дуже яскравий і дуже незвичайний».

За словами НАСА, його ніколи раніше не бачили, і космічний телескоп Хаббла зафіксував це рідкісне зображення «випадково».NASA, ESA, Лія Хостак (STScI)

«Це чиста випадковість, що ми знайшли це випадково», — сказав він. “Я просто переглядав зображення Хаббла, а потім помітив, що у нас є невелика смуга. Я відразу подумав: “О, космічне проміння потрапляє на детектор камери та викликає лінійний артефакт зображення”. Коли ми видалили космічні промені, ми зрозуміли, що вони все ще були там. Це ні на що не було схоже. Ми бачили це раніше».

Щоб з’ясувати, що саме це дивне зображення вони бачили, Ван Доккум і його команда провели подальшу спектроскопію в обсерваторіях WM Keck на Гаваях, де вони зрештою дійшли висновку, що вони бачать сліди чорної діри, що прискорюється через галактику.

Чорна діра, вага якої дорівнює 20 мільйонам сонць, швидше за все, викликана «рідкісною галактичною грою в більярд між трьома надмасивними чорними дірами» — численними зіткненнями надмасивних чорних дір.

Надмасивна чорна діра створила зірковий слід, якого ніколи раніше не було, залишивши за собою 200 000 світлових років новонароджених зірок, що вдвічі перевищують діаметр Чумацького Шляху.НАСА, Європейське космічне агентство, Пітер ван Доккум (Єль); Обробка зображень: Джозеф ДіПаскуале (STScI)

Астрономи вважають, що чорна діра-втікач звільнилася після злиття двох галактик близько 50 мільйонів років тому, у центрі якого поєдналися дві надмасивні чорні діри. Потім з’явилася третя галактика з власною надмасивною чорною дірою, і ці три об’єдналися, щоб утворити «хаотичне та нестабільне утворення».

NASA написало: «Це відповідає старій ідіомі: «Компанія з двох і трьох — це натовп». “

Дослідники вважають, що одна чорна діра набрала імпульс від двох інших і вирвалася з галактики-господаря, а дві інші вилетіли в протилежному напрямку.

Вчені сказали, що наступним кроком є ​​підтвердження пояснення чорної діри за допомогою космічного телескопа Джеймса Вебба та рентгенівської обсерваторії Чандра для подальших досліджень.