Великдень, разом з Різдвом, -одне з найважливіших католицьких
Вірні західного обряду мають особливі великодні традиції, які різняться від традицій християн західного обряду. Але є спільне: відвідування богослужіннь і фарбування яєць.
Чому дати святкування різняться?
Католики і православні по-різному розраховують дату Воскресіння. Навіть якщо православна та греко-католицька церкви країни перейдуть на новоюліанський церковний календар і відзначатиуть церковні свята одночасно з католиками, дати Великодня все не завжди збігатимуться.
Це пов’язано із тим, що від 16 століття православна і католицька церква використовують різні пасхалії – методи обчислення дати Великодня. Більшість православних церков, в тому числі ПЦУ та УГКЦ для обчислення дати Великодня використовують день весняного рівнодення (21 березня) за старим стилем, а католики – за новим стилем.
Цьогоріч римо-католики відзначать Великдень дев’ятого квітня, а православні та греко-католики 16 квітня.
Традиції Великодня в римо-католиків
Католицький Великдень багато в чому різниться від православного. Відмінності починаються з підготовки до свята. У католиків Великий піст триває на тиждень менше, і його обмеження не такі суворі.
На Великдень римо-католики католики відвідують великодню месу. в костьолах на свято розпалюють спеціальний вогонь, як символ світла і надії, які Бог подарував людству. Вірні запалюють свічки від цього вогню і несуть до своїх осель
Великдень вірні римо-католицької церкви відзначають в родинному колі за спільною вечерею. На стіл ставлять крашанки, а також шоколадні цукерки у формі яєць. На Свято готують м’ясо індички або кролика. Великоднє печиво, подібне до українських пасок, у римо-католиків не надто поширене.
Головний символ Великодня для римо-католиків – великодній кролик. За переказами, тваринка приносить до кожної оселі кошик з шоколадними яйцями і ховає його на подвір’ї або ж у будинку.
Тиждень перед Великоднем зветься страсним, а кожен його день, пов’язаний зі спогадами подій з життя Христа, – Великим.
Перед страсним тижнем відзначають Пальмову (Вербну) неділю, присвячену урочистому в’їзду Ісуса до Єрусалиму. Народ вітав його як царя кинутими на дорогу пальмові гілки.
Найважливішими і трагічними Великий четвер і Велика п’ятниця: це час зради, страждань, хресної муки і смерть Христа. У римо-католиків четвер, п’ятниця і субота страсного тижня є Великоднім триденням.
Великого четверга згадують Таємну вечерю, а господині прибирають будинок і починають фарбувати яйця і пекти паски.
Велика п’ятниця присвячена спогаду про суд над Христом, його розп’яття і смерть. Вірні відмовляються від їжі і проводять час у молитві.
Велика субота – час спокою і спогадів про перебування Христа у гробі.
Кульмінаційним моментом Великоднього тридення є вечір суботи, коли після настання темряви в католицьких храмах починають урочисті богослужіння – надвечір’я Воскресіння Господнього.
На прихрамовій території розкладають багаття, від якого священик палитиме пасхал (велику свічку) і входить у храм проголошенням Світла Христа. Від Пасхалі вірні запалюють свої свічки, світло яких символізує християнське вчення, покликане просвітити народи.
Протягом Великої Суботи і після пасхального богослужіння в храмах освячують паски, сирні паски, яйця та все, що приготували римо-католики до святкового столу для завршення Великого посту.
У неділю після урочистої пасхальної меси Папа Римський з балкона Собору Святого Петра у Ватикані оголошує благою звісткою про воскресіння Христа тисячам вірян. Понтифік звертається до пастви з традиційним посланням і благословенням Urbi et Orbi (Містові та Світові).
Великодній тиждень або Світла седмиця у католиків вважають таким ж святковим як неділя, він зветься Октавою Великодня.
Фото: ЕРА
Папа Франциск під час виголошення Urbi et Orbi, 2015 рік
Традиції святкування Великодня в світі
Головними великодніми стравами є освячені крашанки та паски. Також на стіл прийнято ставити багато м’ясних страв.
У багатьох країнах світу символом свята є кролик. Його фігурками прикрашають будинки, а також солодощі, листівки та сувеніри.
У більшости європейських країн під час Страсного і Пасхального тижня передбачені шкільні канікули, а понеділок по святі є вихідним.
В Австралії, Великій Британії, Німеччині, Іспанії, Канаді, Латвії, Португалії, Хорватії та більшости латиноамериканських держав вихідним днем також є Страсна п’ятниця.
В багатьох країнах є власні Великодні традиції та звичаї.
В Польщі на Великдень печуть особливі пасхальні “бабки” з дріжджового тіста, які символізують весну і родючість, і прикрашають фігурками пасхального баранчика, якого вирізають з масла або цукру.
Чехи печуть солодкі круглі булки з мигдалем і родзинками – “мазанці”, а словаки подають на стіл “паску”, що нагадує традиційну православну паску з сиру.
В Італії випікають особливий пасхальний кекс у формі птаха – “пасхальну голубку”, а також торт із солоного тіста з вареними яйцями і шпинатом.
У Великій Британії на Великдень їдять булочки hot cross buns. Також прийнято запікати баранчика з овочами.
У Німеччині різнокольоровими яйцями прикрашають мости і фонтани, що символізує “великодні струмки” – оновлення і радість весни. У багатьох двориках можна побачити кущі і дерева, вбрані зразки різдвяної ялинки.
В Еквадорі готують фансеку – суп із 12 видів злаків, які є символом дванадцяти апостолів.
У США єдиної традиції святкування Великодня немає, проте там фарбують яйця і печуть великодній хліб, а в понеділок після свята влаштовують для дітей змагання зі збору великодніх яєць.
Фото: ЕРА
Полювання за крашанками в США
