«Весно — слов’янко синьоока,
тобі мої пісні складаю!
Вода шумить у сто потоках,
що з дна сріблистим мохом сяють»

– ці рядки великого лемка Богдана-Ігоря Антонича могли б бути заспівом до виставки «І буде весна…» знаменитого бойківського мистця  Левка Микитича, яку було відкрито сьомого квітня, в день великого християнського свята Благовіщення й у третій день єврейського Песаха (збіг, мабуть не випадковий) в Ґалереї сучасного мистецтва Дрогобицької художньої школи.

Про нашого – без пересади – видатного краянина мистецтвознавець Роман Яців свого часу сказав: «Народжений у Нагуєвичах, рідному селі Івана Франка, Левко Микитич органічно сприймає метафізику підкарпатського простору, відчуваючи його в найтонших ліричних і світлоносних вібраціях…» . Просякнуті світлом різножанрові полотна художника – це саме те привітання життю, про яке писав вже згадуваний  славетний Антонич…

‘Творча палітра художника навдивовижу багатогранна й різноманітна й за напрямками. Й за стильовими особливостями. Одна з граней – занурення в традиції народного мистецтва Бойківщини, мальовничі краєвиди . Але не тільки. А виставці бачимо, як експериментує художник зі світлом та барвами, як знаходить засоби для самовираження й осмислення світу навколо. Просякнуті сонцем і глибоким оптимізмом (навіть й позначених смутком полотнах його твори творять те, про що казав поет – «світ, який, мереживо казкове»…

На щойно відкритій виставці, яку можна буде оглянути протягом місяця, представлені картини останніх п’яти років. Як  каже сам мистець, нових робіт надто мало, й переважно створені вони в майстерні. Бо ж не надто сприятливий нині час для роботи en plen air.

Хоча й зараз Левко використовує будь-яку можливість взяти участь у вітчизняних та зарубіжних пленерах, попри те, що їх зі зрозумілих причин зараз поменшало. Ось і нещодавно побував у Ворохті й обіцяє невдовзі показати полотна, створені під час тамтешнього пленеру.

В багатьох творах художника можна побачити ремнісценції з малярства Шевченка, Васильківського, Труша. Добре обізнаний з традиціями українського малярства, Левко Микитич по-своєму розвиває їх, творить справді сучасне малярство, й не завше звичне нашому оку, адже є серед полотен й твори модерні та постмодерні (скажімо «Гра на флейті», яку захоплено сприйняв не один глядач на вернісажі.\

Микитич, яка писав про нього Роман Свередюк, « не прагне у творчій праці стабільности, раціональности. Швидше навпаки – він постійно експериментує, інтуїтивно шукає шляхи оптимального поєднання вражень, які одержує від сприйняття навколишнього світу».

Власне про все це, як і про те, що автор представлених на виставці робіт – один з найбільших художників нинішньої Дрогобиччини (й чи найулюбленіший автора цих рядків) та ще й талановитий педагог під час відкриття говорили директор Дрогобицької художньої школи Ігор Шимко, директор Підбузької Малої Академії мистецтв, де викладає художник Валерій Ткач, професори ДДПУ імені Франка Надія Скотна та Микола Зимомря, священники Іван Паньків та парох Нагуєвич Іван Ковба, Дрогобицький міський голова, инші промовці, колега й друг Левка Микитича, знаний дрогобицький маляр та графік Ярослав Данилів. Зворушило привітання батькові Ганнусі Микитич. Яка щиро й щемко привітала татуся та наставника, адже одинадцятилітня донечка митця вже теж малює.

Виставка засвідчила, що її автор – постійно в розвитку, в творчому русі, і його яскраві талановиті полотна справді говорять нам: і весна буде, й Перемога настане, й вітцівщина оновиться, а з нею нові стимул отримують мистецтво і культура, які незнищенні й особливо потрібні нам днесь.

Ті шанувальники творчости цього яскраво талановитого, непересічного мистця,що прийшли на відкриття, й справді разом із ним торкнулися світла та сонця. Адже малярство його сонцедайне та світлосяйне.

 Довідка.

Левко Микитич народився 1966 року у Франкових Нагуєвичах. В 1980-1983 роках навчався у Дрогобицькій художній школі у знаменитого Петра Гейдека. 1987 року закінчив Львівське училище декоративного та ужиткового мистецтва ім. І.Труша. 2005 року закінчив Дрогобицький педагогічний університет. Від 1999 року – викладач живопису  Малій академія мистецтв у Підбужі. Член Національної спілки художників України.

В доробку маляра – понад два десятки персональних та колективних виставок в раїна та за кордоном, полотна зберігаються в десятках музеях, галерей, приватних колекціях Україна та багатьох країн Європи, а також у США.

Світлини автора

Від редакції.

Наше  мережеве  видання надалі розповідає про те, що відбувається в реґіоні та світі, інформує про події, пов’язані з повномасштабним вторгненням російського нападника, знайомить з людськими долями, публікує вірші воєнної доби…

Якщо бажаєте й в подальшому  отримувати інформацію з “Майдану” ,  видання можна підтримати за цим посиланням.

Або ж замовити рекламу, оголошення тощо.

Будемо щиро вдячні.