У закордонному просторі існує кліше, що Україна — житниця Європи, чи найбільший експортер соняшнику та соняшникової олії. Така ситуація має дві сторони медалі. З одного боку, зернові та технічні олійні культури є максимально важливими для розвитку інших господарств. З іншого — другий рік поспіль спостерігається скрутне становище аграріїв, яке зумовлене не лише війною, а й відсутністю державної політики у сфері розвитку даного напряму.