Підприємці, які надають послуги через інтернет повинні вести соціальні мережі українською мовою.  Йдеться про онлайн-магазини, інтернет-каталоги тощо, нагадує Уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь.  У 2023 році Служба уповноваженого провела 14 перевірок щодо застосування державної мови у сфері обслуговування споживачів. В результаті було виявлено 7 порушень.  Фото: eabff/Depositphotos "Внаслідок заходів реагування Уповноваженого понад 500 інтернет-представництв суб‘єктів господарювання приведено у відповідність до норм", – йдеться в повідомленні.   Підприємці, які надають послуги, використовуючи інтернет-сервіси, як-от Youtube, Telegram, Viber, Instagram, мають вести вебсайти і сторінки українською мовою, наголошує Кремінь. "Версії інтернет-представництв державною мовою повинні мати не менше за обсягом та змістом інформації, ніж іншомовні версії, та завантажуватись за замовчуванням для користувачів в Україні", – зазначає омбудсмен.  Інтерфейс державною мовою повинні мати й мобільні застосунки. Утім, інформація може дублюватися й іншими мовами.  Кремінь нагадав, що положення щодо використання української мови в інтернеті регулюється статтею 7 Закону України "Про електронну комерцію". Відповідно до закону, продавець товарів, робіт чи послуг в електронній комерції зобов’язаний забезпечити доступ до інформації про: повне найменування юридичної особи або прізвище, ім’я, по батькові фізичної особи-підприємця;  місцезнаходження юридичної особи або місце реєстрації та місце фактичного проживання фізичної особи-підприємця. Раніше ми повідомляли, що мовний омбудсмен відреагував на мовний скандал в ірпінському виші. Читайте також: Найбільше – з Києва: від початку року омбудсмен отримав 880 скарг на порушення мовного закону